- розтуляти
- —————————————————————————————розтуля́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
розтуляти
Смотреть что такое "розтуляти" в других словарях:
розтуляти — я/ю, я/єш і рідше розту/лювати, юю, юєш, недок., розтули/ти, тулю/, ту/лиш, док., перех. 1) Розтискати, розмикати що небудь стиснуте, зімкнуте. || Розпрямляти, розслабляти що небудь складене, зігнуте, стулене. Розтуляти рот. 2) розм. Розкривати,… … Український тлумачний словник
роздирати — а/ю, а/єш, недок., розде/рти і розідра/ти, роздеру/, роздере/ш; мин. ч. розде/р, де/рла, де/рло і розідра/в, дра/ла, дра/ло; наказ. сп. роздери/; док., перех. 1) Розривати на шматки. || Робити порваним, дірявим. || Роздрібнювати, розмелювати… … Український тлумачний словник
роззявляти — я/ю, я/єш, недок., роззя/вити, влю, виш; мн. роззя/влять; док., перех., розм. Відкривати, розтуляти, перев. широко (рот, пащу і т. ін.). Роззявляти рот … Український тлумачний словник
розклеювати — юю, юєш, недок., розкле/їти, е/ю, е/їш, док., перех. 1) Роз єднувати що небудь склеєне. || Розкривати, розтуляти (губи, очі, повіки). 2) Наклеювати скрізь, у різних місцях. 3) розм. Розбивати до крові (зазвичай ніс) … Український тлумачний словник
розкліплювати — юю, юєш, недок., розклепи/ти, клеплю/, кле/пиш; мн. розкле/плять; док., перех., розм. Розплющувати (очі), розтуляти повіки … Український тлумачний словник
розкривати — а/ю, а/єш, недок., розкри/ти, и/ю, и/єш, док., перех. 1) Піднімаючи або знімаючи, відсуваючи кришку, ляду тощо, робити вільним доступ усередину чого небудь. || Розводити, розсувати стулки дверей, вікна, віконниці тощо. 2) Скидати, зривати… … Український тлумачний словник
розмикати — а/ю, а/єш, недок., розімкну/ти, ну/, не/ш, док., перех. 1) Роз єднувати що небудь зімкнуте, стулене, з єднане; розтуляти. || Збільшувати інтервали, дистанцію між тими, хто стоїть в строю. || Порушувати контакт в електричному колі. •• Розмика/ти… … Український тлумачний словник
розсовувати — ую, уєш і розсува/ти, а/ю, а/єш, недок., розсу/нути, ну, неш, док., перех. 1) Переміщати, відставляти що небудь у різні боки, звільняючи місце. || Примушувати кого небудь розступитися, розійтися, посунутися в сторони, даючи прохід, звільняючи… … Український тлумачний словник
розтискати — а/ю, а/єш і розти/скувати, ую, уєш, недок., розти/снути, ну, неш; мин. ч. розти/снув, нула, нуло і розти/с, ла, ло; док., перех. Розводити, розсувати в різні боки (що небудь стиснуте, зімкнуте). || Розпрямляти, розслабляти, розтуляти (що небудь… … Український тлумачний словник
розтулити — див. розтуляти … Український тлумачний словник
